Старый ПравМир
Суббота, 29.01.2022, 11:14
Приветствую Вас Гость | RSS
 
Главная Мої вірші українською мовою - Страница 2 - Старый форум ПРАВМИРРегистрацияВход
[ Обновленные темы · Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 2 из 2
  • «
  • 1
  • 2
Старый форум ПРАВМИР » Тематические форумы » Творчество » Мої вірші українською мовою
Мої вірші українською мовою
Софи-КоДата: Суббота, 06.02.2021, 00:53 | Сообщение # 16
Свой человек
Группа: Друзья
Сообщений: 263
Статус: Оффлайн
О, круто!  thumbup  
А я очень нервно отношусь к размеру. Когда в современных песнях слышу несоответствие, всегда начинаю психовать :"Почему не доработали?! Неужели трудно было подогнать?!" и т.п.:)


Блаженны милостивые, ибо они помилованы будут.
 
Софи-КоДата: Понедельник, 03.01.2022, 20:50 | Сообщение # 17
Свой человек
Группа: Друзья
Сообщений: 263
Статус: Оффлайн
Земля

Він обіцяв мене любити.
Та люди, зрештою, слабкі...
У нелюбові ми з ним квити,
Ми все робили навпаки.

Тож на квітучій вчора ниві
Буяють нині бур'яни.
Мабуть, тому ми нещасливі,
Що застять обрій нам вони.

Та ми їх під коріння скосим,
Вберемо ниву у граніт,
Як ту могилу. Й оголосим,
Що шкодувати нам не слід,

І пам'ятати не годиться
Про шмат родючої землі,
Що певно, вже тверда, мов криця.
Ми ж - вільні! Ну які жалі?!

Життя нас кличе у пригоди -
Ген перед нами стільки нив,
Дарунків щедрої природи!
Хоч кожен з нас занапастив

Отой малий зелений клаптик,
Колись і рідний і живий,
Ми сліз не зронимо ні краплі,
У світ ступаючи новий.

До безіменного граніту
Не припадемо в каятті -
За ту обіцянку любити,
За квіти витоптані ті,

За те, що паростків не буде...
За те, що зрадили й удвох
Зреклися усього. "Ми ж люди!
То ж ненавмисно, бачить Бог!

Ми вже не горді, не ледачі!
Знов щастя вабить нас здаля!"
Ми розійдемось. І заплаче
Нам дана Господом земля...

Каліцтва

Ти мене обіймаєш міцно -
Ти не любиш тривалі війни.
Та моєї душі каліцтва
Не лікують слова й обійми.

Слів ласкавих сувора нитка
Квапом серце моє рихтує.
Та відновлююсь я нешвидко.
Це обурює, це дратує.

Я нудна і невдячна справді.
Певно, дурощі це жіночі.
Інші й меншим дарункам раді,
До примирень палких охочі.

Ну чого мені ще потрібно?!
Досить з тебе маніпуляцій!
Чом мій тон аж занадто рівний,
Без захопливих модуляцій?

Чом нещиро я посміхаюсь?
Чом по колу вмиваюсь й плачу?
Все це вкрай неприємно. Каюсь,
Маю дуже невдалу вдачу.

Я тебе вибачаю, звісно.
Запевняю, що біль забувся.
Ти не бачиш мої каліцтва.
А побачивши, ти б жахнувся.


Блаженны милостивые, ибо они помилованы будут.

Сообщение отредактировал Софи-Ко - Понедельник, 03.01.2022, 21:14
 
Ольга05Дата: Среда, 05.01.2022, 19:04 | Сообщение # 18
Магистр
Группа: Друзья
Сообщений: 10386
Репутация: 91
Статус: Оффлайн
Софи-Ко, как красиво...
 
Софи-КоДата: Воскресенье, 16.01.2022, 14:29 | Сообщение # 19
Свой человек
Группа: Друзья
Сообщений: 263
Статус: Оффлайн
Спасибо большое! heart

Блаженны милостивые, ибо они помилованы будут.
 
Екатерина56Дата: Вторник, 18.01.2022, 23:54 | Сообщение # 20
Прихожанин
Группа: Друзья
Сообщений: 4462
Репутация: 96
Статус: Оффлайн
Спасибо! А Вы не записывали чтение вслух на родном языке? Он ведь ещё и музыкальный....

Сообщение отредактировал Екатерина56 - Вторник, 18.01.2022, 23:55
 
Софи-КоДата: Суббота, 22.01.2022, 23:59 | Сообщение # 21
Свой человек
Группа: Друзья
Сообщений: 263
Статус: Оффлайн
Цитата Екатерина56 ()
А Вы не записывали чтение вслух на родном языке? Он ведь ещё и музыкальный....

У меня дикция не очень, честно говоря. И на украинском языке, и на русском. Когда записываешь, сразу замечаешь недостатки и хочется всё переписать:). Но я читала свои стихи на публике, конечно.


Блаженны милостивые, ибо они помилованы будут.
 
Старый форум ПРАВМИР » Тематические форумы » Творчество » Мої вірші українською мовою
  • Страница 2 из 2
  • «
  • 1
  • 2
Поиск:

Copyright MyCorp © 2022
uCoz